Для вас, батьки







                                 






















               https://www.facebook.com/groups/1514836958600399/permalink/2528189730598445/

"Ранкові зустрічі" в "Родзинці"


Практика щирого привітання є складовою ранкових зустрічей і важливим елементом демократичного освітнього середовища, зорієнтованого на дитину.
Вихователі використовують різноманітні веселі та приємні привітання,які створюють позитивну атмосферу в групі.
Діти також самостійно обирають цікаві привітання з вихователем та друзями. Така практика заохочує їх і додає впевненості в собі. Малюки усвідомлюють свою важливість і допомагають іншим відчувати себе членом групи,яких цінують.
Ранкові зустрічі викликають у дітей багато радості та позитивних емоцій!

Загартування




Все частіше серед лікарів педіатрів і молодих батьків виникають питання з приводу загартовування дитячого організму. Для багатьох загартовування складається тільки з обливання водою та інших нехитрих водних процедур. Однак, підхід до такого типу загартовування, яке не тільки сприяло зміцненню організму здорової дитини, але і могло бути застосоване до дітей з рядом хронічних захворювань, викликає багато суперечок.

У дитячому садку проводяться спеціальні загартовуючи про­цедури: водні, повітряні, сонячні ванни. Ефективність їхнього впли­ву на організм зростає, якщо вони поєднуються з фізичними впра­вами.



Загартовування має бути систематичним, тривати увесь рік, причому треба поступово знижувати температуру повітря і води, збільшуючи одночасно тривалість процедур. Вплив їх найефектив­ніший тоді, коли вони застосовуються у комплексі. У всіх цих пи­таннях вирішальна роль належить лікареві. Діючи пліч-о-пліч з педагогом, він призначає і дозує загартовуючи процедури для кожної дитини зокрема.

Методика проведення загартування
Щоб правильно проводити загартовуючи процедури, вихова­телеві треба зрозуміти механізм загартовування і роль фізичних вправ у цьому процесі. Передусім важливо пам'ятати, що гаряча вода, пара, тепле повітря, сонячні промені, масаж і фізичні вправи розширюють, а холодна вода, сніг, морозне повітря звужують су­дини.



Водні процедури (обтирання, обливання, душ, купання) орга­нізовуються після ранкової гімнастики. Це доцільно тому, що під час виконання фізичних вправ збільшується приплив крові до м'я­зів і шкіри, внаслідок чого судини розширюються. Прохолодна во­да викликає звуження їх. Щоб вони знову розширилися, треба зро­бити фізичні вправи, або енергійно розтертися рушником, або за­стосувати   різні   способи   масажу.

Загартовування водою починають з елементарних процедур – умивання  обличчя, обмивання шиї та верхньої частини грудей, рук до ліктів.
Обтирання — процедура, що сильніше діє на організм. Рука­вичкою, змоченою у воді (температура 32-22°), спочатку обтира­ють кінцівки, потім груди, живіт, спину. Після цього енергійно роз­тираються сухим рушником. Можна використати і різні способи масажу.

Обливання — ще сильніша процедура, тому температура води має бути на 2-3° вища, ніж під час обтирання. Обливатися можна з лійки, глечика або замінити їх душем. Приймаючи душ, корисно робити вправи, пов'язані з розтиранням тіла. Тривалість прийман­ня холодного душу не має перевищувати 40 с. Після холодного душу для розширення судин корисно прийняти гарячий (контрастний) душ, а потім розтертися рушником до по­червоніння шкіри. В результаті виникає приємний, бадьорий стан. Температура повітря у приміщенні, де проводяться водні про­цедури, має бути не нижчою за +20, + 18°. Враховуючи збуджу­вальну дію водних процедур, їх треба проводити після сну.

Обливання ніг.  Обливання стоп і голінок холодною водою при­значається після денного сну або увечері, у поєднанні з гігієнічною процедурою миття ніг. Ця проста водна процедура дає великий ефект як з погляду загартовування організму, так і в розумінні профілактики захво­рювань верхніх дихальних шляхів. При обливанні ніг підвищується тонус судин­ної системи, збільшується частота пульсу, легенева вентиляція та газообмін, але лише в тому разі, коли температура шкіри стоп ви­ща від температури води на кілька градусів. Ось чому перед обли­ванням треба підвищити температуру ніг за допомогою фізичних вправ (поперемінне піднімання п'яток, не відриваючи носків від підлоги; перекочування з п'ятки на носок; ходьба, біг, стрибки на місці, присідання). Після обливання треба розтерти ноги рушни­ком і знову зробити названі вище вправи. Для обливання ніг за­стосовують воду, температура якої +28, +16°.


Купання у середній смузі починають при температурі води не нижчій за +22° і  навколишнього повітря +24, +26°. Трива­лість купання з віком збільшується від 1 до 7 хв. Не можна купа­тися натщесерце або раніше ніж через 1,5 год після їди. Треба стежити, щоб діти із спітнілим та охолодженим тілом не входили у воду. Спочатку рекомендується зробити кілька рухів на суші, а потім, зайшовши у воду, виконувати підготовчі вправи до плавання, гри з м'ячем і з гумовими надувними предметами. Важливо стежити за дозуванням і не допускати появи у дітей оз­нобу. Після купання треба витертися рушником і зробити фізичні вправи.



Повітряні ванни. Влітку діти протягом майже всього дня пере­бувають на відкритому повітрі у полегшеному одязі (трусах, літ­ньому взутті, часто босоніж)  і, отже, приймають повітряні ванни.



У холодний час загартовування дитячого організму відбувається під час фізкультурних занять і ранкової гімнастики, завдяки по­легшеному одягу. Крім того, спеціально організуються повітряні ванни, які проводяться після денного сну. Температура приміщен­ня поступово знижується до +14°, а тривалість повітряної ванни збільшується від 5 до 12 хв. Доцільно поєднувати повітряні ванни з фізичними вправами. Поліпшуючи кровообіг, вони підсилюють вплив прохолодного по­вітря на удосконалення терморегулюючих механізмів. Під час по­вітряних ванн можна проводити добре засвоєні вправи, які одно­часно виконують усі (ходьба у швидкому темпі, що чергується з бігом у середньому темпі; загально-розвивальні  вправи; ходьба з різ­ними рухами рук — вгору, до плечей, у сторони; стрибки на одній та двох ногах з просуванням у різних напрямках).




Сонячні ванни. Вони завжди поєднуються з повітряними ван­нами, тому особливо сприятливо

впливають на організм. Благо­творний вплив сонця пов'язаний з дією ультрафіолетового промін­ня, із загартовуючими  властивостями повітря (температура, воло­гість і швидкість руху).
Сонячні ванни проводяться з дітьми щодня у ранішні часи — у середній смузі між 10-12 годинами. Тривалість їх збільшується поступово від 4 до 30хв (додавати по 1-2 хв щодня).
Сонячні ванни корисно приймати під час виконання фізичних вправ. Щоб діти не перегрівались, вправи підбирають помірної Ін­тенсивності (ігри з м'ячем, у городки, бадмінтон).
Вихователь стежить за самопочуттям і поведінкою дітей під час процедур. Аналізуючи спостереження, він робить відповідні ви­сновки для удосконалення методики загартовування.



В зимовий період на вулиці, щоб діти не переохолоджувалися під час пояснення та показу, на заняттях доцільно застосовувати вже засвоєні вправи та ігри, які можна виконувати на свіжому повітрі. Це вправи з рівноваги (ходьба по стежках, протоптаних у снігу, «слід у слід»; ходьба по сніговому валу і зістрибування з нього); переступання через снігові кучугури; ковзання по льодових доріжках, стрибки у довжину з місця через купинки снігу, у глибину на сніг; метання в ціль (дерево, щит), біг у повільному темпі, рухливі ігри (без речитативів), хокей з шайбою без ковзанів (у старших групах), ходьба на лижах, катання на ковзанах та санчатах. Добираючи ігри та вправи для такого заняття, можна об’єднати їх одним сюжетом: «Пори року», «Космонавти», «На рибалці» та ін. Вихователю слід чітко продумувати організацію дітей, особливо під час основної частини, запобігати тривалих пауз чекаючи своєї черги для виконання вправи, щоб вони не переохолоджувалися.

Отже, у будь-якому віці загартовування – це головне для здорового способу життя. Велике значення воно має для діток, які ще не виробили здатності адекватно реагувати на різкі зміни зовнішнього середовища . Діти набагато швидше, ніж дорослі переохолоджуються, перегріваються, чутливі до вологості, до ультрафіолетових променів. Якщо загартовування дітей розпочато в ранньому віці, вони рідше хворіють, легше адаптуються під час вступу в дитячий заклад.
                           http://dnzklychik.blogspot.com/p/blog-page_6924.html









Щоб батьки та вихователі не сварилися: корисні поради задля спокою дошкільнят


Як у лікуванні, так і в спілкуванні профілактика завжди краща, ніж робота із наслідками. До яких порад варто дослухатися вихователям, щоб уникнути конфліктних ситуацій з батьками дошкільників.
ЯКІ ПРИЧИНИ КОНФЛІКТІВ МІЖ БАТЬКАМИ ТА ВИХОВАТЕЛЯМИ?Для того щоб вирішити проблему, спочатку варто розібратися у причинах її виникнення. Непорозуміння між батьками дошкільників та їх вихователями найчастіше виникають у таких випадках:
– Занадто завищені очікування батьків від закладу дошкільної освіти, коли вони переконані, що там дитину всьому навчать і це обов’язок вихователя.
– Надто скептичне ставлення батьків до вихователя та дошкільної освіти загалом. Звідси – бажання постійно критикувати та вишукувати недоліки.
– Батьки неправильно сприймають слова вихователя. Приміром, коли він оцінює дитину, її здібності, дає певні рекомендації, батьки вважають, що їх хтось контролює чи повчає. Тобто вихователь говорить про дитину, а батьки сприймають усе на свій рахунок.
– Як не дивно, але причиною конфлікту можуть бути самі діти, які, як відомо, дуже рано вчаться маніпулювати. Розуміючи, що «негативні історії» завжди викликають бурю емоцій з боку батьків, діти інколи вигадують історії «для мами». Психологи розповідають, що такі випадки зазвичай трапляються у віці 5-6 років. Діти роздмухують конфлікт та з боку спостерігають, чим же усе це закінчиться.
ЧОМУ ВИХОВАТЕЛІ НАСТОРОЖЕНО СТАВЛЯТЬСЯ ДО БАТЬКІВ?Чимало вихователів зізнаються, що не знають, як правильно комунікувати з батьками. Адже усі вони різні і знайти до кожного підхід не завжди вдається. «Страх» перед батьками пов’язаний з тим, що вихователі сприймають їх як агресивну силу (яка бореться за свою дитину) або таких собі «ревізорів»(які слідкують за кожним їхнім рухом).
ЯК ЗМІНИТИ СИТУАЦІЮ?Поради вихователям:1Інформуйте батьків щодо того, що відбуватиметься у групі та дитсадку (це стосується не лише розкладу дня, але й взаємин, підходів та педагогічного впливу).
2 Покажіть батькам, що вирішити конфлікт можна мирно. Якщо на словах це робити складно, то можна розробити спеціальну пам’ятку, у якій будуть сформульовані правила поведінки у конфліктних ситуаціях.
3Доносіть інформацію до батьків «правильно». Приміром, якщо хочете зробити зауваження, почніть з чогось  позитивного, похваліть дитину, а тоді вже переходьте до «неприємного» моменту.
4 Користуйтеся різними формами й методами роботи з батьками: проводьте бесіди, консультації за участі психолога, анкетування, дні відкритих дверей.
Поради батькам:Насамперед батькам варто пам’ятати, що вихователь ніколи не замінить домашнього виховання.
2 Якщо поведінка дитини змінюється (а це відбувається практично завжди, адже змінюється атмосфера, дають про себе знати нові враження та спілкування з іншими дітьми), то не варто робити з цього трагедію або звинувачувати вихователя у всіх смертних гріхах. Одним словом: спочатку дізнаємося про причини, а тоді – приймаємо рішення.
3 Батькам варто з повагою ставитися до вихователів і також старатися уникати конфліктних ситуацій. Якщо є якісь зауваження – то доносити їх у прийнятній формі.
P.S. Для гармонійних взаємин між батьками та педагогами достатньо розуміння того, що вдумливе та продуктивне співробітництво завжди принесе кращі результати, ніж безперервне протистояння чи мовчазна бездіяльність.













ПРИТЧА ПРО ТЕ, СКІЛЬКИ ЧАСУ

 ВАРТО ПРИДІЛЯТИ ДІТЯМ


 Після нелегкого робочого дня повернувся батько додому. Час був пізній, він змучився і втомився, але зрадів, побачивши, що п’ятирічний син чекає його на порозі будинку. 

– Тату, – привітавши батька, тихо промовив малюк, – можеш відповісти? Я чекав, щоб запитати … 

– Звичайно, питай! – вигукнув батько.

 – Скільки грошей ти отримуєш?

 – Та хіба це твоя справа ?! Нема чого тобі про це знати!

 Дитина підняла на нього сумні очі.

 – Я дуже-дуже прошу тебе, скажи, скільки ти заробляєш за одну годину? 

– Ну, припустимо, п’ятсот. І що далі? Тобі-то яка різниця?

 – Будь ласка, тато, – дуже серйозно промовила дитина, – позич мені триста гривень. 

Батько вийшов з себе і закричав до сина: 

– Ти поводиш себе огидно! Я так втомився, але змушений стояти тут і слухати твою порожню балаканину! Думаєш тільки про іграшки, чекав мене лише для того, щоб випросити грошей на всякі дурниці! 

Опустивши голову, хлопчик зник за дверима дитячої. А батько, розсерджений і засмучений, так і стояв, притулившись до стіни. 

«От нахаба, – думав він, – який же мій син егоїстичний. Однак … Може, і я був не в усьому правий? .. Я даремно на нього накричав, адже зазвичай дитя ніколи не просить у нас з матір’ю грошей. Значить, дитина звернулась до мене неспроста». 

Він тихенько зайшов до кімнати сина і сів біля дитячого ліжка.

 – Ти ще не заснув, мій хороший? – шепнув він.

 – Ні, я лежу і думаю … 

– Не гнівайся на мене, синку, я сьогодні страшенно втомився, тому й нагрубив тобі. Ось, візьми гроші і, будь ласка, вибач мене.

 Малюк обійняв батька за шию, його оченята радісно засвітилися. 

– Тату, спасибі, велике-велике спасибі! 

Хлопчик витягнув з кишені піжами кілька зім’ятих банкнот і додав до них щойно отримані купюри. Батько знову почав бурчати: 

– У тебе, як виявилося, предостатньо грошей, а ти скупишся і просиш ще.

 – Ні, татко, мені якраз цих трьохсот не вистачало. Ось тепер я зібрав рівно стільки, щоб купити одну, всього лише одну годину твого, тату, часу. Можна? Я дуже прошу, прийди завтра трохи раніше, щоб ми сіли вечеряти всі разом: ти, мама і я … 

                                                     Взято з: http://lohmatik.ru/


Як привчити дитину до порядку?

      Усі діти прагнуть бути самостійними, але вони не завжди погоджуються виконувати доручення батьків.

     Якщо діти з раннього віку починають допомагати батькам по господарству, то вони будь-яке нове заняття сприйматимуть не як повинність, а як можливість навчитися чогось нового. Але, на жаль, мами і тата часто скаржаться на те, що їхня. дитина виконує усі доручення «з-під палки». Як же виховати у малюка відповідальність і свідоме ставлення до дорученої справи?

Насамперед, мами і тата повинні подбати про те, щоб у малюка були свої обов'язки, які, окрім нього, ніхто не виконуватиме. Наприклад, дошкільник має після прогулянки почистити черевики і повісити на місце свою курточку, скласти перед сном іграшки і прибрати зі столу після обіду... Коло обов'язків може бути різноманітним, головне - не доручати робити те, з чим йому буде важко впоратися.

        Спочатку ненав'язливо керуйте процесом. Хочете, щоб малюк витер пил на меблях? Покажіть, як це потрібно зробити. І нічого, якщо перший досвід виявиться невдалим, не потрібно вказувати малюкові на помилки - і з часом він всього навчиться. Краще похваліть його. Можна навіть сказати: «Ти дуже добре впорався з цим завданням, тому тепер я довіряю тобі таку відповідальну справу, як миття за собою посуду». І ось вже звичайна робота у домі із категорії «примусової» переходить у спосіб заохочення, і малюк буде із захопленням виконувати будь-яке ваше доручення. У дошкільному віці, коли малюка ще тільки починають залучати до праці, дуже корисно заохочувати й нагороджувати його за кожну виконану роботу (хоча б наклейкою або зірочкою), це стане для нього гарною мотивацією.

І ще один важливий момент: намагайтеся все робити разом із малюком. По-перше, це найкращий приклад і стимул для нього. По-друге, ніщо так не об'єднує, як спільна праця.

Батькам варто замислитися і про те, як поводитися, якщо малюк не виконав доручену справу.

            Він має розуміти: до вимог дорослих варто ставитися із повагою, а байдужість та небажання не залишатимуться безкарними. Тому потрібно із самого початку обговорити це з малюком. Йдеться не про тілесне покарання або щось подібне, що принижує гідність маленької людини, а про те, щоб навчити малюка дотримуватися слова. Пропонуючи малюкові щодня прибирати свої іграшки, домовтеся з ним: «Ти маєш починати класти на місце іграшки одразу, як тільки я тобі нагадаю про це, і зробити це потрібно до початку вечірнього мультфільму. Якщо за цей час ти не прибереш іграшки на місце, їх приберемо ми. І два дні ти не будеш ними гратися».

         Головне в такій домовленості - бути послідовним і не змінювати рішення. Якщо це вийде - малюк навчиться вчасно виконувати обіцянку. В іншому випадку - він думатиме, що завжди знайдеться спосіб «ухилитися» від обов'язків.



Підготували вихователі групи Слинявчук Н.В. та Проскура Т.В. за матеріалом 




Комментариев нет:

Отправить комментарий